У чудовий, рідний  край
  Йде зимовий Миколай!

      Виховний  захід, проведений у 2 -  Б класі


                                                              Учитель: Ковтун  Олена  Василівна

Мета виховної години на День святого Миколая:
Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості.
Розвивати образне мислення.
Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.
Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про святого Миколая.
Розвивати пам’ять, увагу, творче мислення.
Розкрити поняття любові до ближнього, добродійства.
Відтворити обряди проведення свята Миколая, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.

1. Відео – презентація « Свято Миколая»
         2.Ведучий 1
Дорогі діти! Хто не знає святого Миколая? Малий і  старий  знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з  миром і  дарунками. Для  маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється  вночі і кладе під подушку такі  бажані гостинці.  Виростають діти – і добра казка зникає, а Миколай залишається.
Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.
3. Вірші віршів
             1 учень:Що  нині за днина,
                Що нині за свято,
                Що  сюди зібралось
                Так гостей багато?

2 учень: Знаю, що за днина,
                Знаю, що за свято.
                То  прийшли Вкраїні
                 І нам честь віддати.

3 учень:  Всім нам честь віддати,
                 Бога привітати,
                 Про Святого Миколая
                 У цей день згадати.

4 учень:  За вікном сніжок летить,
                 Вітром завіває,
                 Тож спішіть усі до нас
                 На свято Миколая!

5 учень: Ну, а хто сюди прийшов,
                Раді  вас вітати
                Веселіться і радійте
                На нашому святі.

4. Ведуча 2  Жив колись давно на світі десь у Азії  юнак,
                  Роздавав дарунки дітям , той багатий одинак
                 Бідним дітям у потребі , дарувати  він любив
                 Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.
                 Став єпископом всезнаним Миколай і чемно жив.
                 Особливої  пошани він у Бога заслужив.
                 Запитав Господь: « Що хочеш за свої заслуги ти?»
                 Хочу , Господи, я хочу раз на рік на Землю йти.
                  Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов,
                 Чемним дітям роздавати подарунки за любов.
                  І отак щоразу, діти, Вам щороку Бог дає:
                  Миколай мандрує світом – подарунки роздає.
Ведучий 1
Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків.  Микола їх жалів, але не знав, як допомогти. Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»  - Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола. – Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими  вчинками.
Ведучий 2
Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От  родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі гілочки, щоб було чим затопити в печі. Увечері Миколка  тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбинку борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скринці пару нових шкарпеток. Все це склав у велику торбину і сховав під ліжком. Коли вдома всі поснули, він тихенько пробрався до Олександрової хати і поклав там торбину. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими подарунками. Але хто це міг зробити? Кому дякувати? З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався , що то був Микола. Миколині слуги стали помічати , що зникають харчі, одяг. Стали пильнувати. Одного разу, коли Микола склав торбинку і вийшов із подвір'я його побачив слуга. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.
Ведучий 1
Минули роки. Микола виріс, вивчився, став священником. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли Микола помер , його причислили до святих.
6-и й  у ч е н ь
Пісню слави заспіваймо
Щирим серцем нині враз,
Миколая зустрічаймо
В цей святий величний час.


7-и й  у ч е н ь
Що він несе у своїй торбині?
Багато гарних забавок
Несе чемненькій він дитині,
А для нечемних — жмут різок.

8-и й  у ч е н ь
За ним спішать і янголята,
Тримають книги у руках.
Що, де, кому з нас треба дати —
Написано у тих книжках.

9-и й  у ч е н ь
Святий наш, добрий Миколаю,
На тебе ждемо вже давно,
Що даси нам, про це не знаєм,
Та просимо Тебе одно:

10- ий учень
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Щоб тої втіхи ще дожили,
Щоб доросли їх діточки.

11-и й  у ч е н ь
А всьому нашому народу
Ти добру долю принеси,
Усяке зло й лиху пригоду
Від України відверни.

12-ий учень
А нам в здоров'ї дай зростати,
Завзяття й сили нам надай,
Щоб ми з руїн могли підняти
І звеселити рідний край.

13- ий учень
Маємо чого радіти,
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.

14-ий учень
Хто це? Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає,
Він вже близько, вже іде,
Наша пісня хай гуде!

6.Пісня дітей про Святого Миколая.
Ведучий 1
Ми говорили, що в дитинстві Микола зустрічався з нужденними, голодними. Він тяжко сприймав чужу біду, бідність. Хлопець змалечку щиросердно молився Богові, просив добра і справедливості. Миколай вів благочестивий спосіб життя, був добродієм, мав жертовну любов до ближнього. Його дядько був єпископом у Малій Азії і Микола ще змалечку віддався служінню Богові.
Коли його батьки повмирали, то Микола продав маєток, а гроші роздав бідним та вбогим людям і пішов у Палестину. На батьківщину він повернувся вже священиком і служив в церкві,  а згодом став архієпископом. Під час гонінь християн, його кинули до в’язниці.
На старості літ він став ченцем.
Ведучий 2
Миколая ще за життя вважали угодником Божим. Він творив багато чудес і його називали Чудотворцем. Сильна молитва Миколая врятувала його та супутників , які пливли на прощу, від погибелі – Він втихомирив збурене море. Зцілював калік, сліпих, недужих, рятував засуджених на страту. Але найбільшою його заслугою була любов до Бога. Він незмірно любив людей, вірив у них і цінував їх, особливо піклувався про дітей. Завдяки його доброчинності Всевишній взяв його на небо і подарував Миколаєві вічність.
15 –ий учень
Святий, щедрий Миколай
Йде щороку в рідний край.
В кожну хату, в кожен дім
І несе дарунки всім.

16- ий учень
Добрим є він для людей,
Для усіх – усіх дітей!
А його щедроти й ласка
Для нас є, як справжня казка!
Бо приходить він тоді,
Коли темно на землі.

17 –ий учень
Тихо – тихо в дім прийде,
Подарунки покладе,
Навіть сліду не лишає,
Хоч і кожен із нас знає,
Що відвідує всяк раз
Миколайко усіх нас.

18 –ий учень
Тож його усі славімо,
В добрі – мирі всі живімо!
О, все щедрий Миколай,
Нам у всьому помагай!

19- ий учень
Святий Миколаю, я тебе благаю:
Принеси нам дари з небесного Раю.
Прийди, не барися, щедрий Миколаю,
Бо тебе щорічно, святий виглядаю.
Щоденно в молитвах тебе прославляю.
7.Сценка
Мати  збирається на роботу. Розмовляє з двома своїми дітьми:
- Донечко, синочок, мені треба іти на роботу. Завтра свято Миколая, ви будьте слухняними, вивчіть уроки, приберіть у кімнаті, помийте посуд.  А слухняним діткам Миколай принесе подарунки, неслухам різочки.
- (Мати іде на роботу)
-  Дівчинка бере книгу, починає читати, а до хлопчика підбирається чортик.
- Чортик: - Кинь книжки, це так сумно вчити уроки. Давай краще побігаємо.
- Хлопчик кладе книжку і стрибає з чортеням.
- Дівчинка: Брате, допоможи мені прибрати в кімнаті.
- Чортик підмовляє хлопчика і він каже сестрі, що в нього болить рука, нога. Дівчинка підмітає сама, брат знову грається з чортеням. Дівчина просить брата допомогти помити посуд, але хлопець за научанням чортеня обманює, що болить голова.
- Дівчина все робить сама. Повертається мама, чортик зникає. Мама з’ясовує , що хлопчик нічого не робив. Хлопчик починає плакати і говорити , що до нього не прийде святий Миколай і він залишиться без подарунка. Мамі і сестрі жаль хлопчика.
- Мама: Це добре, синок, що ти зрозумів. У тебе є можливість виправитися. А Миколай бачить у кожній дитині добре і обов’язково приходить  до кожної дитини несе подарунки.  
8.Відео мультфільм
9.Вчитель проводить гру
   Давайте, діти, доведемо, що ми виховані та чемні. Я буду казати речення, якщо ви згодні зі мною, то відповідайте хором «Це все я, це все я, це компанія моя», а якщо не згодні – мовчить.
-         Хто співає, веселиться і роботи не боїться?
-         Хто із вас таких хороших, на каток іде в галошах?
-         Хто із вас, скажіть лишень, знає віршів і пісень?
-         Чи багато тут у нас невмивак є серед нас?
-         Хто із вас, скажіть лишень, на зарядці день у день?
-         Хто найбільш із вас сумів з річки виловить корів?
-         Хто пройти ладен півсвіту, Миколая щоб зустріти?
10. Ведучий 1
Дивиться з неба святий Миколай на людей, серце його радіє. І коли, хто хоче дістати подарунок, своєю поведінкою та навчанням заслужив це, Миколай неодмінно підкаже про  те батькам. А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце, чи не обминув якої дитини? Переїздить із хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса.
Він знає, що цієї ночі і всі мають бути щасливими. І ті , що дарують і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті робити добро.
11.Вірші учнів
20 – ий учень
Сипле сніг, сипле сніг.
У теплій кожушині
Святий Миколай йде по хмарині
Рій алголів за ним іде
Подарунків ківш несе.

21 – ий учень
У дитячий край щасливий
Йде весела вість,
Що коником білогривим
Їде з неба гість.

22 –ий учень
Дарів він несе багато,
Повні санки.
Радість буде в кожній хаті,
Бо в них забавки.

23 –ий учень
Їде, їде гість багатий
У дитячий край.
Хто цей гість? Ви відгадали?
(Всі разом) Святий Миколай!

12.Входить  святий Микола:

- Мир цьому дому й усім, хто в ньому.
            Мир і щастя вашій хаті,
            Щоб були усі багаті,
            Щоб біда вас обминала,
            Тільки радість звеселяла.
- Вітаю вас, діточки! Мені розказали мої янголи, що на зле вас чорти підмовляли, та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року.
- Гарно  вчіться, все трудіться,
Зранку, ввечері моліться!
Любов в серці щиру майте,
Старих, малих поважайте.
Хай поміж вас буде любов,
А через рік прийду я знов.
(«Святий Миколай» роздає подарунки)
- От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.
Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.
Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік
На велике, світле свято.
З Миколаєм вас, малята!

13. Відео  про святого Миколая

     

 

 Cвято мами

Клас святково прикрашений. Діти співають пісню «Вітаємо маму» сл. Є. Сухіної, муз. М. Ведмедеві.
1 учень:
              Ось і травень, ясний травень
              Празниково землю вбрав
              В одяг свіжий та яскравий
              Із рясних зелених трав.
Учитель: Кожного року в другу неділю травня весь світ відмічає День матері. Жила собі дівчинка, яка дуже – дуже любила свою маму. Вона була певна, що саме її мама – найкраща в світі. Минув час, дівчинка виросла і зрозуміла, що для кожної людини своя мама – найкраща. «То чому б для усіх мам не створити найкраще у світі свято?» - думала вже доросла Анна Джарвіс. Ось так у травні 1910 року і з’явилось свято – День матері.
2 учень:
                 Найдорожче слово
              Усього чотири літери
              У простому цьому слові,
              Але скільки в ньому, діти,
              Щиросердності й любові.
                             Слово це відоме змалечку
                             Капітану в грізнім морі,
                             Космонавту в синій далечі,
                             Прикордоннику в дозорі.
3 учень:
              Загартовує у битві,
              Зве на подвиг героїчний
              Слово рідне, слово світле
              І таке земне, і звичне.
                             Там, де буря понад краєм,
                             Там, де важко і болюче,
                             Слово це допомагає,
                             Нібито від щастя ключик.
4 учень:
              Пропливають хмари грізні,
              Небо знов гримить громами,
              Та одразу сонце світить,
              Тільки мовиш слово – мама.
Учитель: Є у світі слово, перед яким усі народи низько схиляють голову. Це слово – мати. Кожна людина і кожний народ мають свої святощі. До цих святощів зараховуємо й пошану до матері. Вона дала нам життя, виростила і виховала. День матері – загальне свято для всіх. По церквах відправляють богослужіння, відбуваються святкові концерти, цей день приносить пробудження щирих почувань у серці кожного на згадку про свою матір. День матері – це злука сердець дітей із серцями матерів.
5 учень:
                 Навчила мати
              Народу вірою і правдою служити
              Навчала мати ще малим дитям.
              О, як нелегко їй було нас вчити!
              У кожному із нас – мета її життя.
                             При зустрічі я чую серця стукіт,
                             Вона мене цілує у чоло,
                             Немов спиває з нього біль і муку
                             І повіря, чи фальші не було.
6 учень:
              Я ще Вітчизну можу так назвати,
              Що серцем чує пульс мого життя.
              Вітчизна – наша друга мати,
              А кожен з нас для неї – мов дитя.
                             Вона також пригорне, приголубить,
                             Тебе добру і розуму навчить,
                             Вона про тебе в горі не забуде.
                             То як їй, рідній, вірно не служить!
7 учень:
              Дві матері в своєму серці маю,
              Для них обох – вінок моїх пісень,
              Бо їм обом завдячую життям я.
              Тож хай для них сіяє сонцем день!
(Діти виконують танок для мами.)
Учитель: Материнство… Святе і прекрасне, оспівано поетами, увінчане художниками. Слово «мати» є символом усіх людських цінностей.
У всіх народів, у всі віки жінка – мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища. Її мудрість поважали в сім’ї, в її розрадах знаходили спокій дитячі серця.
8 учень:
              Хто тебе так щиро любить,
              І вбирає, і голубить,
              І кладе у постіль спати?
Разом:   МАТИ.
              Хто стеріг тебе від злого,
              Відмовляв собі усього,
              Щоб тобі віддати?
Разом:   МАТИ.
              Хто тебе узяв за руку
              І до школи на науку
              Вів, щоб розуму навчати?
Разом:   МАТИ.
9 учень:
              Як добре нам жити і знати,
              І вірити, друзі, весь час,
              Що кращого слова, як мати,
              Немає у світі для нас.
                             Воно – ніби сонця усмішка,
                             Неначе дитини привіт,
                             Як перші санчата і книжка,
                             З якої побачили світ.
10 учень:
              Те слово – утіха єдина,
              Мов сонця ясний промінець.
              Його промовляє дитина
              І в дальнім поході боєць.
                             Із ним веселіше нам жити,
                             Бо матір’ю в ріднім краю
                             Назвали дорослі і діти
                             Вітчизну любиму свою.
(Виконується пісня про маму.)
Учитель: Слово «мама» росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста – промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки.       
Матуся вчить своїх дітей говорити, ходити, виконувати домашню роботу, вишивати, мити, готувати різні страви… А  головне, вона вчить бути добрими й чесними людьми, не зупинятися перед життєвими труднощами.
11 учень:
              Чи є в світі що світліше,
              Як мамині очі,
              Що все зорять за дітками
              Вдень і серед ночі?
                             Чи є в світі що миліше,
                             Як мамині руки,
                             Що працюють для дитини
                             Щиро, без принуки?
12 учень:
              Чи є в світі що щиріше,
              Як серденько мами,
              Яке б’ється для дитини
              Днями і ночами?
                             Чи є в світі що дорожче,
                             Як мама кохана,
                             Що трудиться для дитини
                             Від ночі до рана?
Учитель: Поняття про щастя. Добро й ласку нерозривно пов’язані з образом найдорожчої людини – матері. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посріблять наші скроні. Вона з нами завжди, з тієї миті, коли ми починаємо відчувати себе. Не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло серце матері.
Діти хвилюються в цей день. Думають, як привітати маму. Дуже просто – намагайтеся все робити самі: і посуд помити, і в хаті прибрати, і черевики свої та мамині почистити. Але головне – гарний настрій! Створити його можуть привітні слова, яскраві квіти, подарунок. Прийміть, мами, від своїх діточок подарунки.
(Вручення подарунків мамам.)
13 учень:
                   Дарунки для мами
              Я мамі хмаринку дістану із неба,
              Щоб дощ – під рукою, коли його треба.
              І вітру, що в кованій схований скриньці,
              З ключем чарівним на шовковій шворинці.
              Хай пахощі вітер несе по роздоллі, –
              Зрадіє матуся, працюючи в полі.
14 учень:
              А на цукроварні очисні споруди збудую, –
              І риби у річці прибуде.
              За працю матуся мені аж дві жмені
              Найкращих цукерок насипле в кишені.
                             В.Лучук.
Проводиться конкурс для дітей і мам.
Анкета «Найкраща мама»
 Як ви називаєте свою маму?
 Скільки солодощів може з’їсти мама?
 Скільки ґудзиків мама пришиває до ваших речей?
 Що говорить мама перед сном?
 Скільки годин може мама просміятись?
 Про що мріє мама?
– Звання «Найкраща мама» надається … всім мамам!
Мами нагороджуються медалями «Найкраща мама».
«Знайди свою дитину»
Конкурс для мам: із зав’язаними очима знайти свою дитину. Учні стоять кругом, мами – в центрі круга. Дається музичний фон. Запрошується по дві мами від кожної команди.
Змагання між мамою і донькою.
Запитання ставиться доньці, яка відповідає вголос, а мама пише відповідь на аркуші паперу:
- Коли день народження у мами?
- Якого кольору очі у мами?
- Які квіти любить мама?
- Які страви любить їсти мама?
Запитання до мами
- Який доньчин улюблений колір?
- Ким мріє стати Ваша донька?
- Який навчальний предмет їй найбільше подобається?
- Яка її улюблена іграшка?
     Учитель: Сьогодні під час свята всі найкращі слова були присвячені матері. Коротке це слово – мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно у собі! Ціле її життя – з серця до дітей. Ціле її життя – це терпіння, самопожертва, пробачення провин.
– Дорогі матусі! Від усієї душі бажаємо вам доброго здоров’я і нев’янучої краси! Нехай у ваших домівках панує спокій і затишок. Нехай ваше життя буде безхмарним,  а доля щасливою на своїй квітучій землі, поміж рідних людей.
Свято закінчується піснею «Матуся-сонечко» (сл. і муз. Р. Янковської).

 

 


Виховна робота

© 2015 Усі права захищені.

cтворити безкоштовний сайтWebnode